В одному з прифронтових селищ Харківщини ми зустріли Гліба. Йому лише 12 років, але він вже на собі відчув тяжкість війни, жив в окупації та на власні очі бачив, як українські військові визволяють його рідний Куп’янськ.

На літо Гліб переїхав в село до бабусі неподалік кордону з ворожою державою і вирішив підтримати військових, які часто проїжджають через його село. Кожного разу, коли він бачить бійців, він майорить Українським прапором та віддає їм військове вітання. Зазвичай військові зупиняються, дякують хлопцю за патріотизм та дарують різні ласощі, шеврони та іншу військову атрибутику. Не залишився він і без уваги прикордонників «Сталевого кордону», які зараз виконують бойові завдання на Харківському напрямку та часто зустрічають його.

Спілкуючись з нами Гліб розповідає, що його батько був танкістом, брав участь у бойових діях на сході України та отримав поранення від кулі снайпера та тяжку травму ніг. Зараз він проходить лікування та реабілітацію.

В майбутньому юнак теж хоче стати військовим і з гідністю стояти на захисті України.